Якщо КСУ визнає карантин неконституційним, українці будуть роками відшкодовувати збитки в судах, - юрист

Якщо КСУ визнає карантин неконституційним, українці будуть роками відшкодовувати збитки в судах, - юрист
Ексклюзив
Читать на русском

Обмежувальні заходи, які ввів Кабмін, не зовсім відповідають тим, що окреслені в законі про інфекційні захворювання.

Верховний суд звернувся до Конституційного суду з поданням терміново перевірити на конституційність окремі рішення Кабміну і Верховної Ради про карантинні обмеження на час епідемії коронавіруса. Пленум Верховного суду попросив КСУ визнати провадження за цим поданням невідкладним і розглянути його в строк, який не перевищує один календарний місяць.

Редакція APnews поспілкувалася з юристом, щоб з’ясувати, хто і яким чином повинен буде відшкодувати збитки українцям, які зазнали матеріальних і моральних втрат під час карантинних заходів, введених урядом через епідемію коронавірусу, якщо КСУ все ж визнає рішення Кабміну неконституційними.

Юрист Алі Сафаров нам пояснив, що уряд впроваджував карантин згідно з ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб", проте обмежувальні заходи, які ввів Кабмін, не зовсім відповідають тим, що окреслені в законі.

"Справа в тому, що у нас є певна процедура, яка передбачена Законом "Про Конституційний суд України" і певна процедура, за якою можуть розглядатися справи на конституційність чи неконституційність тих чи інших рішень, в тому числі рішень Кабінету міністрів України. Верховний суд не є суб’єктом, який уповноважений це робити.

Зараз визначити, яким буде рішення Конституційного суду дуже складно, але якщо оцінювати загалом постанови (варто звернути увагу на те, що їх дуже багато було), то вони не передбачають введення надзвичайного стану, тому що введення НС, відповідно за ЗУ "Про правовий режим надзвичайного стану", це здійснюється президентом України за поданням або Кабінету міністрів або РНБО, і затверджується Верховною Радою України.

Те, що вводилося Кабінетом міністрів України – це карантин, який вводиться відповідно до ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб". Цей закон передбачає обмеження не зовсім ті, які встановлювалися Кабінетом міністрів, але тут достатньо тонка межа, тут важко визначити, що це було прямо заборонено законом про інфекційні хвороби, прямо не передбачалося", - наголосив Сафаров.

При цьому, як зазначив юрист, майже всі права і свободи громадян, прописані в Конституції України, можуть підлягати певним обмеженням у певних випадках.

"Однозначно сказати, що це було неконституційно, що рішення уряду порушувало права – не можна, тому що, нагадаю, що майже всі права, зазначені в Конституції, можуть підлягати певним обмеженням у певних випадках. Зокрема, якщо це спрямовано на захист здоров’я громадян, на захист інтересів суспільства, якщо це передбачено законом, якщо такі міри застосовуються саме з цією метою", - резюмував Сафаров.

Також юрист повідомив, хто саме повинен відшкодувати збитки потерпілим під час карантину громадянам, якщо рішення уряду КСУ визнає неконституційним:

"Якщо все ж таки Конституційний суд України визнає неконституційними дії Кабінету міністрів по введенню карантину, то будь-яка особа, фізична або юридична, може подати позов до суду з вимогою від державних органів компенсації понесених втрат. Ці компенсації мають виплачуватися з державного бюджету. Починаючи із збитків підприємців під час вимушеного простою до відшкодування моральної шкоди, переживання (наприклад через те, що людина була зачинена у власній квартирі).

Є купа факторів, за якими можна буде подавати позов в українські суди. Якщо українські суди розглянуть позов не на підставі закону і не у відповідності до Європейської конвенції з прав людини, то така людина може оскаржити дії української держави в Європейському суді з прав людини в майбутньому".

Як сказав Алі Сафаров, судові процеси по цивільним справам можуть тягнутися роками.

"Останнім часом цей процес став ще довшим. У моїй практиці, якщо враховувати з моменту подання позовної заяви до моменту винесення рішення і набрання його законної сили, судовий процес найменше тривав 10 днів (за умови, що все здійснювалося на одному судовому засіданні і рішення не оскаржувалося), але такі процеси можуть тривати і 4 роки. Це всі інстанції, враховуючи Конституційну інстанцію. Проте зараз суддям ще гірше, тому що зараз некомплект суддів досягає кількох тисяч осіб, тому зараз справи розглядаються дуже довго. Цивільні справи по відшкодуванню шкоди можуть тягнутися роками", - наголосив юрист.

Як повідомляв APnews, уряд в рамках "антикризової" програми планує підвищити тарифи на електроенергію.

У США заарештували поліцейського, який задушив чоловіка при затриманні
З 1 червня в метро введуть нові обмеження. Як киян змусять дотримуватися дистанції

Новини партнерів