Як працюють борделі Києва та як туди потрапляють. Відверте інтерв'ю екс-"нічного метелика"

Як працюють борделі Києва та як туди потрапляють. Відверте інтерв'ю екс-"нічного метелика"
Ексклюзив
Читать на русском

Одна з колишніх дівчат за викликом розповіла, як працюють борделі, як туди потрапляють та головне, чому дівчата погоджуються на таку "роботу"

"Нічний метелик". Саме так в сучасному світі метафорично називають представниць найдавнішої професії - повій. В Україні представниці цього "ремесла" кожен день піддаються якщо не фізичному, то найсильнішому психологічному насильству.

У цю сферу дівчат штовхають зовсім різні причини - від безвиході до бажання красивого життя. Однак лише одиниці розуміють, що реально чекає за мішурою "великих доходів".

Журналістка APnews поспілкувалася з дівчиною, яка тривалий час працювати в київському борделі під псевдонімом Маргарита. У розмові з нами дівчина розповіла, чому у повій в Україні немає абсолютно ніякого захисту та кожен день вони ризикують своїм здоров'ям без будь-яких гарантій.

Чому пішла працювати в бордель?

- Якоїсь спеціальної освіти у мене немає, але був досвід роботи офіціанткою. Правда грошей не так вже й багато можна було заробити, а з огляду на те, що у мене з 18 років на руках донька й мама передпенсійного віку. Я сама з невеликого містечка під Києвом. Майже відразу після школи завагітніла, хотіла заміж вийти, але не склалося.

Факт залишається фактом - я залишилася одна з дитиною. Звичайно ж я шукала способи заробити, бо дочку потрібно було годувати, взувати та одягати. Зараз багато хто скаже, що все зрозуміло, що я повія зі школи, але це не так. Батько моєї дочки був першим чоловіком в моєму житті. Так, можна було б знайти роботу й не в борделі. Я чесно намагалася спочатку, але грошей ледве вистачало навіть з урахуванням того, що я жила у мами з дочкою й вона нам в усьому допомагала.

Тому, коли мені в Києві запропонували легку роботу та й в принципі непоганий заробіток, я, звичайно, спочатку злякалася, але в підсумку погодилася. Метою було забезпечити дочка та накопичити на квартиру, адже жити весь час у мами не варіант.

Як потрапила в конкретний бордель?

- Потрапила дуже просто. Насправді, багато хто через таке проходять, коли шукають роботу в Києві, але не говорять, тому що бояться. Звичайно, цей бізнес нелегальний, тому його маскують під всяке. У мене вийшло так, що знайшла оголошення, в якому говорилося про роботу офіціанткою в нічні зміни на Подолі. Адреса не назву, я зараз живу нормальним життям і мені не потрібні проблеми.

Так ось, я прийшла на співбесіду в офіс біля Хрещатика. Дійсно, була вакансія офіціантки, але дівчина-менеджер запропонувала мені інший варіант заробітку.

Вона прямо сказала, що треба буде спати з чоловіками за вказану суму в годину. Я спочатку відмовилася, але й офіціанткою в борделі я пропрацювала недовго, буквально пару днів, поки один з клієнтів не захотів мене. Мене вмовляли, але я відмовилася.

Правда, через пару днів вирішила все-таки "сісти на диван", тому що заробіток у дівчаток, навіть з урахуванням того, що вони віддавали, був набагато вище мого. А мені що? Чоловіка немає! Дитина на руках! І ось кому я потрібна? Та нікому! Ні, я не скаржуся, я усвідомлено зробила вибір. Дуже здивувалася, коли у мене клієнтів було більше, ніж в інших. Часто було, що забирали мене на ніч, особливо якщо це були свята. При цьому нікого не бентежив величезний шрам після кесаревого та не ідеальне тіло.

За якими цінами працювала?

Так всяке було. Починала з 800 гривень за годину, але це тільки "класика" і мінет обов'язково з презервативом. Якщо клієнт хотів чогось іншого, то це обговорювалося заздалегідь з диспетчером та до нього відправляли ту, яка була згодна. Нікого ні до чого не примушували, якщо ти принципово не смокчеш без презерватива, то ніхто тебе змусити не міг. Та й ціну за таку послугу називала сама дівчинка, зазвичай це 1000 гривень, з яких 300 йшли на базу.

За свою так би мовити "кар'єру" я працювала і по 1000, і по 1200, і по 1500, а було кілька разів, коли ціна за годину доходила до 100-150 доларів й це без будь-яких додаткових послуг - мене просто відправляли від різних баз, ну, тобто від різних квартир - це ж ціла мережа й диспетчера в рамках однієї мережі між собою спілкуються. Їздили ще й від посередників, які називали ціну вище, ніж та, що на базі. До речі, вони за кожного клієнта отримували непоганий відсоток, але в мінус нашої зарплати.

До нас, насправді, добре ставилися - ми ж їм гроші приносили.

Ви працювали тільки на квартирі?

Ні. Були виїзди на квартири клієнтів, на сауни.

Багато таких квартир було, як ваша?

Якщо чесно, то точно я не знаю. Була тільки на чотирьох, крім своєї.

Як ви їздили? Вас клієнти забирали?

Ні звичайно. Їздити на машині клієнта собі дорожче. Ти ж не знаєш, куди він міг тебе вивезти та що з тобою зробити, а проблеми з дівчинкою нікому не потрібні. Були наші водії або посередники, якщо не було варіантів, то викликали таксі. Правда, ми завжди брали у клієнтів гроші на таксі.

А якщо під час замовлення щось трапилася? Наприклад, якщо неадекват попався?

Ми завжди дзвонили диспетчеру - сіли в машину, приїхали, зайшли до клієнта - якщо були якісь проблеми, то були кодові фрази, які не викликали підозри у клієнтів.

Якщо були причини, то дівчинка могла відмовитися від клієнта. Наприклад, якщо я заходжу у квартиру, а там орда мужиків й інших дівчаток немає, якщо клієнт неадекватно поводиться, якщо це приватний будинок з величезним парканом або собаками, якщо клієнт відмовляється платити вперед, якщо є зброя та все в такому дусі.

Вашу безпеку якось забезпечували?

Безпека кожної дівчинки в її руках. Це дуже небезпечна робота, тому що ти не знаєш, на кого натрапиш. Якщо у нас на квартирі є відеокамери перед дверима й коридорах та є люди на тому кінці, які знайдуть спосіб допомогти, то у клієнта у тебе є тільки телефон, який можуть у тебе відібрати, та твоя власна голова. Якщо клієнт починав буянити, то я завжди намагалася його відволікти, поговорити, застосовувала всю свою жіночу чарівність і це найчастіше спрацьовувало. У цій роботі доводиться бути психологом.

Чи були ситуації, коли була реальна небезпека?

І таке було. Тоді ставало дуже страшно. Ситуації були різні. Один раз клієнт мене з напарницею тримав на мушці, пощастило, що в квартирі була його дівчина - я не знаю, хто вона - й завдяки їй ми змогли піти. Був клієнт, який погрожував викинути з вікна, а це був 12 поверх. Одного разу я зовсім в одному платті з сумкою й туфлями в руці ховалася на сходовому майданчику.

Всіх неадекватів вносили в "чорний список" і якщо дзвонив клієнт з цього списку, то дівчаток туди не відправляли.

А як же поліція?

Я ж повія, яка поліція? Та й кому повірять більше? До того ж це зайві проблеми. Наша поліція не славиться чесністю. Ти ж не думаєш, що в Києві поліцейські не знають, де борделі? Це смішно! Телефонуючи на виклику в поліцію, я фактично відразу прирікаю себе на адміністративку та штраф, а у мене дитина. Краще вже самій якось знайти вихід із ситуації. Крім того, поліцейські, СБУшники, прокурори були клієнтами, ну, не рядові звичайно, але мені було головне, щоб без проблем.

У нашій квартири був один з постійних клієнтів, якого всі називали "депутатом". Чи справді він був депутатом я не знаю, але розповідав про це й часто розкидався грошима. Його завжди привозив особистий водій, який виконував роль помічника. "Депутат" у нас міг всю ніч провести, при цьому привозив з собою щось смачне та алкоголь, а дівчаткам, які йому подобалися, дарував квіти. Дивний мужик, та ще й одружений.

Які тобі хороші моменти запам'яталися? Чи були клієнти, які, наприклад, дарували подарунки?

Був один ліванець, який часто у справах приїздив до Києва та запрошував до себе дівчаток. Коли він дізнався, що у мене дитина, то при кожному моєму візиті давав по 100 доларів зверху.

Один з клієнтів кожній дівчинці, яку вибирав, дарував букет, водив по ресторанах. Фактично кожна зустріч з ним була святом. Ніколи не ображав й добре ставився до кожної. Приємний чоловік, з ним навіть хотілося займатися сексом, а не як часто бувало, терпіти й чекати коли це закінчиться. Ти ж не думаєш, що всім подобався секс кожен раз з новим мужиком.

Пам'ятаю якось посередник хлопця-спортсмена привів. Йому, здається, 22 було. Красивий та вихований хлопець. Дуже сподобався. Єдиний мінус був в тому, що він глухонімий, тому мені доводилося говорити повільно, щоб він читав по губах, а він для мене текст на телефоні набирав.

Особисто мені якихось дорогих подарунків ніхто не дарував, але знаю історії, що і шуби, і коштовності дівчинки отримували.

Ти пішла працювати через дитину. А інші навіщо йдуть?

Тут по-різному! Хтось просто хоче легких грошей, хтось так намагається заміж вискочити, хтось навчання оплачує, хтось на квартиру збирає. Правда, була у нас одна така, що хотіла в бордель, спеціально заради цього цноту втратила. Здається, їй років 19 було, дуже дивна панночка.

В когось чоловік алкаш, а дитину треба утримувати. Була дівчинка, яка збирала гроші на лікування родича.

Якщо ти думаєш, що вони всі були приїжджі, то ти помиляєшся, й киянки були. Просто так склалося, що в якийсь момент вони не знайшли для себе іншого виходу з ситуації.

Довго дівчата працювали?

Тут теж все по-різному. Хтось протримався пару місяців, і психіка не витримала. Це ж не тільки фізично важко, але й морально, адже тебе, як правило, ні в що не ставлять інші люди, ти сміття. Багато хто вважає, що крім як смоктати ти ні на що не здатна.

Хтось домагався своєї мети та йшов. До речі, піти можна було абсолютно спокійно, ніхто не тримав. Хтось заміж виходив й не тільки за клієнтів, а хтось з клієнтами тікав, що означало втрату такого виду роботи назавжди, але хіба що індивідуалкою працювати.

Як люди дізнавалися про вас?

Як я вже говорила, до нас водили клієнтів посередники. Крім того, були хлопці, які просто на вулиці роздавали візитівки нібито з послугами масажного салону.

Була реклама на сайтах. Є цілі каталоги повій. Деякі їхні анкети реальні, деякі підставні - просто купувалася фотосесія й виставлялася на сайт. Якщо клієнт дзвонив по підставній анкеті, то йому просто підбирали схожу дівчинку або під різними приводами пояснювали, що саме ця не може приїхати.

Контора, в яку я потрапила, дуже велика, тому й з клієнтами проблем не було. Деяких дівчаток в Москву відправляли навіть. Там і гроші інші, але й робота складніше. Я не їздила, тому розповісти подробиці не можу.

А що по медичному обслуговуванню?

Тут кожна сама за себе. Я кожні три місяці здавала аналізи й перевірялася у гінеколога, а якщо трапився форс-мажор, наприклад, презерватив порвався, то намагалася максимально швидко піти до лікаря. А за інших дівчат я не знаю, це їхня справа, а не моя. Мене радує одне, що за весь час я не підхопила нічого.

Дружила з кимось з "колег"?

Спілкувалася добре. Дружити - собі дорожче. З одного боку, тягти у звичайне життя дівчаток з борделя погана ідея. З іншого ж боку, часто саме вони тебе підтримають, допоможуть, вислухають.

Я зараз, якщо зустрічаю когось на вулиці, просто вітаюся у відповідь, але перша ніколи не скажу привіт. Ми ж, як правило, не знали справжніх імен тих, з ким працювали, а тільки робочі, тому є небезпека сказати щось не те, що викличе питання. Це нікому не треба. Крім того, дівчина може й не хоче зі мною спілкуватися, навіть якщо на квартирі ми з нею не розлий вода. Правда, є й ті хто дружив та дружить.

Що б ти хотіла змінити? Як ти думаєш, чи допоможе цій "сфері" легалізація?

Зараз нерозумно говорити, що я б хотіла змінити минуле. Швидше за все, я б не поміняла нічого у своєму житті, тому що це неможливо.

Хотіла б, щоб дівчата розуміли, що проституція - це не вихід. Так, це хороший заробіток, але воно того не варте. Це мені пощастило, я відбулася тільки моральною травмою, а хтось розплачується здоров'ям та навіть життям.

Хотілося б, щоб медицина була у нас більш дружньою, а робочих дівчаток в обов'язковому порядку перевіряли на різні інфекції.

Я не вірю, що легалізація щось кардинально змінить, але хотілося б, щоб поліція нас захищала, а не створювала купу проблем. Я б платила податки, якби знала, що можу зателефонувати в поліцію й мені допоможуть з проблемним клієнтом.

Зараз же поліцейські якщо накривають бордель або ловлять дівчат, то вони намагаються збити грошей та в хід йдуть будь-які методи, наприклад, загрози, побиття, шантаж. Те, що ми бачимо в поліцейських зведеннях, це одиниці.

Як тобі живеться зараз?

Зараз живу добре та спокійно, сподіваюся так буде й надалі. Назад би не повернулася. Я дуже довго відходила після того, як пішла. Морально важко через вічний страху, що когось десь зустрінеш або про твоє минуле хтось дізнається й все твоє життя коту під хвіст.

Ти зрозумій, багато хто погоджується на таку роботу, але вони не згодні, щоб про це дізналися рідні або друзі - це ж клеймо, якого не позбудешся. Я б нікому не побажала подібного.

Зеленський знизив ціни на виробництво кіно в Україні для іноземних компаній
Активісти обережні, ОМОН оточує. Що відбувається на третій день протестів у Білорусі - онлайн

Новини партнерів