Вступ 2020 в Україні: ТОП-5 перспективних спеціальностей очима соціолога

Вступ 2020 в Україні: ТОП-5 перспективних спеціальностей очима соціолога
Ексклюзив
Читать на русском

Соціолог Олександр Шульга виокремив 5 професій, котрі у перспективі можуть бути і цікавими, і прибутковими, і затребуваними.

З 1 серпня в Україні стартує вступна кампанія до університетів, проте є ймовірність, що не всі абітурієнти визначилися з майбутньою професією. На що звертати увагу і як «не прогадати», щоб не сидіти у майбутньому без роботи – запитання, які викликають палкі суперечки у вступників та їх батьків.

Редакція APnews поспілкувалася з соціологом Олександром Шульгою, щоб виокремити 5 професій, котрі у перспективі можуть бути і цікавими, і прибутковими, і затребуваними.
При обранні сфери діяльності у майбутньому абітурієнти часто ставлять у пріоритеті так звану "престижність", проте менша частина дітей задумується над такими поняттями як конкуренція на ринку праці, відповідність власних якостей, характеру обраній професії та попит.

Соціолог назвав 5 напрямків діяльності, котрі точно будуть затребувані в Україні у майбутньому.

1. Медицина

"Звісно ж, лікарі, тому що зараз у нас все більше приватної медицини і, попри ці реформи, виявляється, що лікарі нам потрібні. Суспільство наше також розуміє, що так чи інакше, доводиться платити за медицину", - зазначив Олександр Шульга.

2. IT-сектор

Зараз Україна стрімко "оцифровується". Про це свідчить і те, що влада намагається переважну кількість державних послуг перевести в онлайн-режим.

"Цифровізація, IT-сектор очевидно будуть затребувані", - констатував соціолог.

3. Public relations, СММ-спеціалісти

Ці напрямки також вже кілька років переживають трансформацію на просторах інтернету, працюють з аналітикою, бюджетом і рекламними інструментами ключових соцмереж та месенджерів. До слова, і заробляють пристойно.

4. Технічні спеціальності

"Мені здається, що зараз є необхідність у технічних спеціальностях, інженерних спеціальностях, які люди у нас отримують формально, але абсолютно не працюють за ними", - наголосив Шульга.

5. Спеціалісти в транспортній галузі

"У нас є ще одна сумна галюзь – інфраструктура. Мені б хотілось, щоб у нас було більше тих, хто працює в транспортній сфері. У нас все не впорядковано в плані організації транспортних сполучень, регулювань, інфраструктури. Дорожні служби та інші – занедбані. Все робиться "спустивши рукава". Я сподіваюсь, що транспортна галузь все ж буде затребуваною. Можливо, це не так "престижно", як міжнародна інформація чи міжнародне право, чи економіка, але це дійсно те, що потрібно суспільству", - пояснив соціолог.

На думку, Олександра Шульги, українці нераціонально ставляться до освіти, тому що: 1) диплом став формальністю, 2) державою не передбачено наслідків за дарма виділені бюджетні кошти, якщо людина не працює за професією, 3) навчання в Україні дешеве відносно інших країн.

"В українців є нераціональне ставлення до освіти – вступити аби вступити, тому що "хоч кудись треба". При цьому зараз існує необов’язковість того, що ти будеш працювати за освітою.

У нас немає жодних, так би мовити, санкцій, наслідків, коли в людину гроші вкладає держава.

Таким чином, знецінюється вища освіта і це призводить до того, що і вступники так до неї ставляться, тому що освіту легко здобути", - сказав соціолог.

Попит на ринку праці в Україні практично не відповідає рівню якості вищої освіти.

"Ще у 2011 році на замовлення однієї шведської організації ми проводили дослідження, проводили глибинні інтерв’ю з ректорами, колишніми міністрами освіти, з членами академічної спільноти, різноманітними експертами і всі сходилися на одному: структура ринку праці і структура вищої освіти абсолютно не відповідають одна одній.

Те, що відбувається в західних країнах, в Ізраїлі, в Сполучених Штатах Америки, де вища освіта реагує на запити й попит з точки зору роботодавців і тих сфер економіки, діяльності, які є найбільш затребуваними, які найбільш динамічно розвиваються…якщо порівняти з Україною, то у нас цього практично немає.

У нас є життя вищої освіти для функціонування і підтримування вищої освіти і є ринок праці, який потребує тих чи інших спеціалістів. З 2011 року жодних позитивних змін не відбулося.

Цього дисбалансу ніхто навіть не намагався позбутися. Єдине, що зробили – це зменшили кількість університетів, коли їх взагалі було 800 на всю країну. Зробили, умовно кажучи, 400, але навіть зараз це не поліпшило ситуацію з точки зору вищої освіти і її якості. Тобто, з одного боку – вища освіта, яка не співпадає з потребами ринку праці (тоді питання – а навіщо?) і її якість, яка не є відповідною. З другого боку – це профанація вищої освіти.

Ці дві величезні проблеми, з якими ми живемо вже кілька десятиліть.

Вища освіта в Україні живе сама для себе - щоб ректор чи професор приходив, отримував зарплатню, щоб не закривалися за відсутності студентів якісь спеціальності чи взагалі ВНЗ.

У нас один із найвищих показників вищої освіти серед молоді – це абсолютно формальний показник, який не відповідає кількості і не переходить в якість.

Це дійсно питання зараз для вступників та їх батьків. Все залежить від того, чого вони хочуть отримати і ким себе бачать в майбутньому", - сказав Олександр Шульга.

З Жан-Клод Ван Дамом у головній ролі: Netflix вперше зніме фільм в Україні
В Україні на вихідних очікується похолодання і дощі з грозами

Новини партнерів