Скорочення районів в Україні: навіщо уряду знадобилося терміново перекроювати територію країни

Скорочення районів в Україні: навіщо уряду знадобилося терміново перекроювати територію країни
Ексклюзив
Читать на русском

Скорочення районів - важлива реформа. Але її необхідно було б проводити комплексно та запитати при цьому думку громадськості, - вважають експерти

Рада проголосувала за скорочення і зміцнення районів в Украіне.Так, замість 490 нині існуючих затвердили список з 138. Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 17 липня.

Редакція APnews розібралась, як відбуватиметься поділ, які наслідки він матиме та яка необхідність робити це саме зараз.

Постанову в Раду вніс Кабмін. За словами прем’єр міністра Дениса Шмигаля, райони таким чином хочуть укрупнити й створити втричі меншу їх кількість. Він наголосив, що існуючий районний поділ був створений ще в СРСР, у першій половині минулого століття і не відповідає сучасним стандартам адміністративно-територіального поділу на субрегіональному рівні.

За словами Шмигаля, новий проект районування областей потрібен для ефективного функціонування влади.

“Для прикладу, є райони, де проживає 5 тисяч людей і є райони, де проживає 180 тисяч людей. Великі перекоси у субвенціях, дотаціях. Відповідальність у таких районах однакова, а навантаження різне”, — зазначив глава уряду.

Детальніше з картами нового поділу на райони можна ознайомитись на сайті Мінрегіону.

Такий поділ допоможе бюджету

В ексклюзивному коментарі політтехнолог Петро Охотін заявив, що бачить багато позитивного у такому рішенні.

“Якщо ми говоримо про децентралізацію, то зрозуміло, що, як і будь-яке рішення в Україні, воно викликає своїх скептиків та критиків. Ця реформа, на мою думку, вже назріла, адже, банально, змінилась кількість населення України, змінилося економічне зонування у порівнянні з тим, яке у було за часів Радянського союзу. І таким чином скорочення районів - на щастя”, - сказав експерт.

Петро Охотін відмітив, що зараз райони вже не відповідають тій логіці, по якій їх створили. На його думку, в даному питанні будь-яка спроба змін - краще, ніж просте “спостерігання за тим, як продовжує доживати своє життя стара адміністративна реформа”.

“Зрозуміло, що ряд органів, таких як районна держадміністрація та інші відійдуть в минуле, і люди, які працювали там, змушені будуть шукати іншу роботу або перекваліфіковуватись. Але, на жаль, це вимога часу. Тим паче, що у країни є певний дефіцит бюджету, і така реформа допоможе принаймні на певний час скоротити витрати на утримання старої адміністративно територіальної системи”, - сказав політтехнолог.

Петро Охотін наголосив, що при цьому залишається багато питань до того, як ці райони утворюються. І в деяких районах є політичні питання, в інших - економічні. “Але я не бачу іншого виходу, ніж пробувати щось нове та створювати спроможні громади, які можуть і в фінансовому, і в організаційному плані вирішувати питання свого розвитку”, - сказав експерт.

Реформа недопрацьована

Політолог Олексій Якубін наголошує, що в цьому проекті є колосальне недопрацювання. На його думку, необхідно було приділити увагу дослідженню громадської думки, але цього не зробили.

"Таку реформу потрібно робити тільки після чіткої і детальної роботи з вивчення громадської думки. Мені здається, в цьому проекті є колосальна недоробка. Про це свідчать ті ж протести", - зазначив політолог.

Експерт також звернув увагу на ще один "мінус" - конфліктні ситуації між центральною і місцевою владою.

"Наприклад, тема фінансування метро в Дніпропетровській області - між керівником Дніпропетровської області та мером Філатовим. І таких випадків вистачає. Мені здається, що перш ніж радикально вживати заходів щодо зміцнення районів, варто поцікавитися громадською думкою. Адже люди вважають, що це призведе до скорочення соціальних служб, які існують: буде менше поліцейських, менше вчителів, менше лікарів", - пояснив Якубін.

Політолог також вважає, що конфлікт тут викликає саме те, що реформа робиться не заради того, щоб органи влади працювали краще, а заради того, щоб зробити бюджетну економію.

"Крім того, наступний ряд питань, на які поки немає відповідей: а чому зміцнюють саме цей центр, а не інший? За яким принципом вони це роблять? Який поспіх прямо зараз проводити таке укрупнення? Напередодні місцевих виборів я б на місці влади дуже обережно ставився до цього питання. Мені здається, що по частині взаємодії з людьми він недопрацьований", - сказав політолог Олексій Якубін.

Експерт звернув увагу ще й на те, що децентралізація відбувається без внесення змін до Конституції України, де прописані не "громади", а традиційна структура, яку маємо зараз. "Виходить, що Кабміну варто було б закінчити цей шматок роботи, а вже після приступати до укрупнення районів", - сказав Якубін.

Але це не єдині мінуси...

Управління Асоціації міст України, наприклад, категорично не підтримує запропоноване урядом укрупнення районів. Серед іншого, вони наводять ряд негативних, на їхню думку, моментів такого рішення.

  • недоступність публічних послуг для громадян;
  • двовладдя та безвідповідальність за стан справ на місцях;
  • погіршення фінансового стану міст і громад внаслідок перерозподілу надходжень від ПДФО;
  • численні конфліктні ситуації щодо визначення районних центрів;
  • втрата роботи для великої кількості посадових осіб ліквідованих районних державних адміністрацій та працівників бюджетних установ.

Крім цього, вони також занепокоєні тим, що процес укрупнення районів відбувається без широкого громадського обговорення. Асоціація наголошує, що це може призвести до соціального вибуху через несприйняття в суспільстві нового районного поділу.

“Процес формування спроможних громад не завершено ні в конституційному, ні в економічному, ні в адміністративному сенсі, і тому неможливо переходити до наступного кроку – формування нового районного поділу”, - заявляє прес-служба.

Чому такий поспіх?

Політолог Володимир Воля вважає, що поспіх пов’язаний із місцевими виборами. За словами експерта, Президент намагається виглядати реформатором, який в турбо-режимі змінює країну. І як наслідок - непродумані реформи.

"Пішли шляхом, який виглядає дуже простим і популярним у наших чиновників останні кілька років. З системою охорони здоров'я вчинили так само. Проглядається одне і те ж - "оптимізація", а це скорочення і укрупнення. Плюс - зменшення фінансування на утримання цієї системи. Те ж саме з системою освіти. Ця реформа - як реформа Супрун в системі охорони здоров'я, де використана та ж помилкова логіка. Я думаю, вона буде змінюватися, тому що дуже конфліктна. Виходить, що із загальної системи висмикнули певний аспект і вирішили його переробити. Хоча адміністративно-територіальну систему слід реформувати комплексно", - пояснив політолог.

І зазначив, що уряд поспішає для того, щоб провести місцеві вибори за новим законом про вибори і на основі нового адміністративно-територіального поділу.

Читайте також:
Помер легендарний захисник "Динамо"
"Карта здоров'я", політ в масці і тотальна дезінфекція: що чекає українців на відпустці в Єгипті у розпал пандемії

Новини партнерів