Ринок землі за кордоном: чому Україна поки не може претендувати на європейську модель землеобігу

Ринок землі за кордоном: чому Україна поки не може претендувати на європейську модель землеобігу
Ексклюзив
Читать на русском

За словами експерта, в більшості країн Європи насправді немає вільного ринку землі

Прийнятий на позачерговому засіданні Верховної Ради закон про відкриття ринку землі викликав навколо себе чимало "шуму". З огляду на спрямованість України переймати закордонний досвід, виникає питання, а чи готова країна до введення такого закону.

В ексклюзивному коментарі для APnews експерти в сфері політології та міжнародних відносин розповіли, як працює закон ринку землі за кордоном і пояснили, чому Україна поки не може претендувати на європейську модель землеобігу.

Як працює закон про ринок землі за кордоном

Політолог Олексій Якубін розповів, що в більшості країн Європи введені дуже чіткі і навіть жорсткі критерії щодо обігу землі, в тому числі і її продажу.

Там висуваються жорсткі вимоги до кожного:

  • потрібно мати фермерську або с/г освіту (у Франції, наприклад);
  • потрібно довести, що ти вмієш працювати на землі;
  • не можна перепрофілювати с/г землю.

За словами політолога, крім жорстких вимог, в європейських країнах введено ще й жорстке регулювання цієї сфери. Йдеться про земельні банки, які контролюють якість землі, тих, хто користується і як користується землею.

Експерт додав, що такі банки також мають переважаюче право купити землю у тих, хто хоче її продати. І при цьому, як правило, належать державі. Звідси і виходить, що держава контролює і концентрує землю.

Якубін розповів, що в Ізраїлі, наприклад, є спеціальна програма по землі: держава дуже активно викуповує землю у приватників і збільшує державний актив землі.

"В Америці теж є така програма. У них кожен рік з федерального бюджету виділяється спеціальна сума коштів, і таким чином США потроху викуповує землю, яка до цього належала приватним власникам", - пояснив політолог.

Також Якубін розповів про таку ідею, яка популярна за кордоном, коли залучають максимальну кількість фермерів для роботи на землі, а не створюють величезні аграрні холдинги.

"Ті країни, в яких такі холдинги створюють, це, як правило, латиноамериканські та африканські країни. Там регулююча роль держави - мінімальна, і тому часто використовується безконтрольна земля", - поділився експерт.

Що зараз в Україні

З огляду на все вищесказане, Якубін додав, що Україна часто "декларує свою європейськість" і те, що вона готова будувати європейську спільноту. Однак порадив враховувати, що в більшості країн Європи насправді немає вільного ринку землі.

Він пояснив, що в більшості європейських країн є розуміння, що земля - ​​це обмежений актив, який не можна зробити більше, на відміну від, наприклад, заводів. Тому питання землі не повинно регулюватися як інші сфери купівлі-продажу, такі як нерухомість, наприклад.

"В Україні не створили інститути, які повинні регулювати землеобіг, той же земельний банк. Або інститути, які будуть контролювати, чи використовують землю землекористувачі, чи не виснажують її в повному обсязі, чи не перепрофілюють", - сказав експерт.

І додав, що, на його думку, навколо цього закону про землю ще будуть "ламатися списи" і ризики того, що його можуть переглянути, великі.

Схожої думки дотримується політичний експерт Володимир Воля. Він заявив, що в Україні поки перемогла ідея продажу землі, а не продажу прав на оренду землі.

І тут же пояснив, що є умовно дві магістральних моделі земельного ринку:

  1. Вся земля залишається у власності держави і її можна брати в довгострокову оренду, а такому випадку можна продати право оренди третім особам.
  2. Володіння землею, а не правом оренди.

"Поки складно сказати, яким буде остаточний формат законодавства в Україні. Те, що вчора прийняли, це всього лише крок, який мінімально необхідний, щоб показати, що в країні є прогрес на шляху запровадження ринку землі", - розповів Володимир.

За його словами, залишилося ще багато невирішених питань: щодо кадастру - упорядкування, щодо запуску ринку, питання про обмеження, які зараз присутні в законі.

На думку експерта, відповіді на них можна буде дати вже ближче до 2022 року.

Раніше APNews писав про плюси і мінуси скандального "земельного закону" очима економістів. А також про те, що в Раді зареєстрували п'ять постанов про скасування законопроекту про ринок землі.

КСУ не стане скасовувати "закон про землю", навіть якщо він прийнятий з порушенням регламенту ВР
У Житомирській області засновник банку "Аваль" загинув у ДТП, - ЗМІ

Новини партнерів