Політична кастрація чи життєва необхідність: як змінить розклад сил у парламенті новий регламент Ради

Політична кастрація чи життєва необхідність: як змінить розклад сил у парламенті новий регламент Ради
Ексклюзив
Читать на русском

З одного боку, це адекватне рішення, щоб не було блокування законів, а з іншого боку, зміни в регламенті певним чином обмежують депутатів

Верховна Рада в четвер, 16 квітня, прийняла закон про внесення змін до рекламенту, який запобігає зловживанню правом народних депутатів вносити поправки до законопроектів у необмеженій кількості.

Передісторією появи цього законопроекту став “антиколомойский” закон, до якого депутати внесли більше 16 000 поправок і таким чином заблокували його. “Голосували б до осені”, - прокоментував на засіданні ситуацію Дмитро Разумков.

Так, згідно з новим регламентом, кожна фракція і група може наполягати на розгляді п'яти поправок, а позафракційний депутат - на розгляді однієї не облікованої комітетом поправки.

APnews поцікавився у політологів, а чи не вважається така зміна регламенту зменшенням повноважень народних депутатів.

Кількість не повинна заважати якості

Політолог Володимир Воля заявив, що ситуація неоднозначна, але все ж вважає прийняття змін до регламенту - адекватним рішенням.

“Це не урізання повноважень законотворчих можливостей та ініціатив депутатів. З точки зору здорового глузду - це адекватний процес, а з іншого боку - неврегульованість цього питання може заблокувати будь-яку адекватну роботу парламенту. Адже парламент може півроку-рік розгрібати ці правки”, - наголосив експерт.

На його думку, питання лише в тому, що є такі типи законів, які потребують доволі ретельної перевірки. Воля вважає, що є ризик, що правляча коаліція може нехтувати адекватними зауваженнями і поправками, які повинні бути розглянуті з огляду на свою користь.

“Така проблема у нас є, але якщо прописати зміни більше детально, то і цю проблему можна врегулювати. Кількість не повинна заважати якості”, - відмітив політолог.

Також Воля розповів, що у багатьох західних державах суб’єктом внесення змін є фракції. Тому вважає доречним раз і назавжди, а не тимчасово, вкорегувати процес внесення правок і в Україні, щоб він відбувався через фракції.

“Тобто, якщо у депутата є пропозиції, він спочатку узгоджує їх із фракцією, і вже фракція буде подавати загальне своє консолідоване рішення”, - пояснив політолог.

Закон - незаконний

Політолог Олексій Якубін же вважає інакше. На його думку, боротися з законодавчим спамом можна і по-іншому. Наприклад, прийняти закон про опозицію. А можливість вносити правки - це один з небагатьох можливостей достукатися до однопартійної більшості.

"Внесення поправок впливали на законодавчий процес. Навіть на прикладі закону про землю. Завдяки тим 4 тисячам поправок сам законопроект змінився, довелося йти на поступки. За впливом того ж Бойко й Тимошенко, Рада, як ми пам'ятаємо, внесла зміни з приводу референдуму для іноземців, з приводу зменшення кількості землі в одні руки. Зеленському та його партії довелося йти на компроміс. А при відсутності правочного механізму такої можливості немає", - пояснив експерт.

На його думку, розглядати правки в комітетах - не зовсім коректно. Якубін зазначив, що у фракціях "задає тон" той, хто має більшість. І якщо буде поставлено завдання - прийняти закон, то комітет просто буде відмітати правки, внесені депутатами, і навіть не буде розглядати їх по суті. "А це вже певна фікція", - вважає Якубін.

Однак політолог зазначив, що у депутатів зараз є всі підстави подати позови до Конституційного суду для скасування цього закону. Так як прийнятий регламент не відповідає Конституції.

"У нас фракція, згідно з Конституцією, не є суб'єктом законодавчого процесу, вони не мають права вносити правки. Суб'єктом законодавчого процесу є депутат. А цей закон, виходить, суперечить Конституції", - пояснив політолог.

Як зміниться розклад сил в парламенті

Політолог Андрій Золотарьов вважає, що кардинальних змін новий регламент не внесе.

"Але, помітивши зближення монобільшості з ЄС, в цей раз" плече підставили" ОПЗЖ. Це говорить про те, що така тактика лавірування між фракціями буде вирішальною в проблемі "некомплекту" монобільшості й надалі", - зазначив експерт.

На думку Золотарьова, це рішення підштовхне й надалі грати депутатськими групами і фракціями, заповнюючи недобір голосів, який необхідний для прийняття законів. Саме рішення - внести зміну в регламент - політолог вважає аварійним.

"Можна погодитися з аргументом, що право закондавчої ініціативи не є абсолютним. Питання тільки в тому, чи є цей захід тимчасовим або він буде зафіксований як постійний. Якщо постійний, то нічого доброго для парламентаріїв він не принесе. Але "Слуги народу" запевняють, що це не стане постійною практикою", - сказав політолог.

Раніше APnews писав про проблеми і наслідки "антиколомойского закону".

Читайте також:
Не тільки для "антиколомойського закону": Камельчук пояснив, навіщо вносити зміни в регламент

Новини партнерів

"Транш потрібен": Камельчук розповів, чи загрожує Україні дефолт
В "Голосі" пояснили, чому не голосували за зміну регламенту