Нові санкції РНБО проти Медведчука і Марченко - юридична оцінка кейсу

Нові санкції РНБО проти Медведчука і Марченко - юридична оцінка кейсу
Читать на русском

Що передбачає рішення та які підстави в ньому закладені, чи є відмінності між запровадженими санкціями?

"Суспільству не надано жодного підтвердження терористичної діяльності цих громадян. Нема також і рішення суду, який би визнавав Медведчука та Марченко терористами". Про це в блозі delo.ua заявив голова Комітету Асоціації правників України з конституційного права, адміністративного права та прав людини Микита Жуков.

"У п'ятницю, 19 лютого 2021 року, РНБО України ухвалила рішення "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Цього ж дня президентом України Володимиром Зеленським рішення було введено в дію.

У санкційному списку знову з’явились прізвища українських громадян. Що передбачає рішення та які підстави в ньому закладені, чи є відмінності між запровадженими санкціями?

Цього разу санкції були впроваджені щодо народного депутата України Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко.

Що передбачає рішення РНБО?

Рішення РНБО, введене в дію Указом Президента України передбачає застосування персональних санкцій до вказаних осіб строком на 3 роки, у вигляді блокування активів, запобігання виведенню капіталу за межі України тощо.

Цей перелік санкцій у рішенні не є вичерпним, оскільки в ньому вказується, що до цих осіб можуть застосовуватись й інші санкції. Що розуміється під поняттям "інші санкції" не зрозуміло.

Чи є відмінності між санкціями стосовно Козака та санкціями щодо Медведчука та Марченко?

Здебільшого відмінностей немає. Сам перелік санкцій фактично є однаковим.

Крім того, і в рішенні РНБО по Козаку і в останньому рішенні розкриті персональні дані: ідентифікаційний номер, адреса реєстрації місця проживання. Таке розкриття даних є доволі сумнівним.

По-перше, санкції введені лише на три роки (щодо Козака санкції введені на 5), по-друге, не зазначені паспортні дані (в тому числі й закордонного паспорта) Медведчука та Марченко (дані Козака були вказані, на відміну від останніх).

Такий неоднаковий підхід й у строфі санкцій і обсязі розкритих персональних даних може свідчити або про те, що Козак, у розумінні РНБО дійсно є більш небезпечною особою у сфері здійснення терористичної діяльності.

Хоча щодо небезпеки це питання спірне, бо в переліку санкцій, застосованих до Віктора Медведчука вказується заборона заходження військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів. То ж виявляється у Медведчука та Марченко є військовий корабель.

Які підстави закладені для прийняття рішення РНБО?

На відміну від санкцій по Козаку, серед підстав щодо застосування санкцій до згаданих осіб вказані лише наявні пропозиції СБУ, пропозиції ж Верховної Ради відсутні.

Врешті, чи законне рішення та указ президента?

Почнемо з того, що підстави для введення санкції, порядок їх введення чітко передбачені Законом України "Про санкції".

Відповідно до цього Закону, санкції можуть застосовуватися з боку України стосовно іноземної держави, іноземної юрособи, юрособи, яка знаходиться під контролем іноземної юрособи чи фізособи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

При цьому підставами для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юр— чи фізособи, інших суб’єктів, які:

  • створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України;
  • сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства та держави,
  • призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Отже, до громадян України санкції можуть застосовуватися виключно, коли ті здійснюють терористичну діяльність. Отже, вводячи в дію санкції проти Медведчука та Оксани Марченко, можна припускати, що у СБУ, РНБО та Президента було достатньо відомостей для того, щоб бути впевненими в тому, що депутат та його дружина здійснюють терористичну діяльність. Бо інших підстав для введення санкцій проти громадян України немає.

Однак, як і щодо введених санкцій по Козаку, так і щодо цих санкцій, постає цілком логічне питання: якщо підстави для введення санкцій були, тоді чому їм не повідомлено про підозру у вчинення відповідного злочину? Тим більше депутатську недоторканність зняли, а Регламент ВРУ, кримінальний процесуальний кодекс України чітко передбачає механізм повідомлення про підозру депутату.

Якщо ж реальних підстав для фактичної підозри в здійсненні терористичної діяльності немає, підстав для повідомлення про підозру також немає, то виникають й значні сумніви щодо законності такого Указу. І зазначу, що саме по собі рішення РНБО не спричиняє жодних юридичних наслідків — без введення його в дію президентом воно фактично не підлягає виконанню та застосуванню. Через що питання щодо законності постає не довкола самого рішення РНБО, а до указу президента, як акта, який і перетворює таке рішення на обов’язкове.

Ба більше, особу можна вважати такою, що здійснює терористичну діяльність, коли є не лише повідомлення про підозру, а й відповідне рішення суду. Такого рішення наразі не існує.

Дивним у цій ситуації виглядає й те, що суспільству не надано жодного підтвердження терористичної діяльності цих громадян. Оскільки така практика є в резонансних злочинах: коли влаштовується брифінг, демонструються відеозаписи, розмови, окремі складові матеріалів кримінального провадження, хоч такі дії й є сумнівними з точки зору їх відповідності нормам КПК.

Значить, доцільною була б послідовність дій… чи ми й зовсім не проводимо такі брифінги, або ж проводимо їх, особливо тоді, коли це стосується терористичної діяльності нардепа.

Крім того, застосування санкцій виглядає логічним, коли вони застосовуються до іноземних суб’єктів — Україна таких осіб не може притягти до кримінальної відповідальності, отже єдиним ефективним механізмом залишаються санкції. Та коли мова йде про громадянина України, ще й про народного депутата України, то застосування санкцій без відповідного рішення суду, яким підтверджено здійснення терористичної діяльності, дещо суперечить легітимній меті Закону.

Оскільки громадянина України і так можна притягти до кримінальної відповідальності за здійснення терористичної діяльності, а вже потім на підставі рішення суду й обґрунтовано застосувати санкції.

Рішення щодо введення персональних санкцій до Віктора Медведчука, Оксани Марченко, так само як і щодо Козака є ймовірніше необґрунтованим, а за відсутністю відповідного рішення суду і сумнівно законним.

Формально Закон України "Про санкції" не зобов’язує застосовувати санкції лише після відповідного рішення суду. Однак така практика застосування санкцій до громадян України без рішення суду є досить небезпечною, та наразі вже має усі ознаки тенденції. А небезпека, власне полягає в тому, що під звинуваченнями щодо здійснення терористичної діяльності насправді можуть ховатися зовсім інші мотиви введення санкцій. Крім того, відсутність публічно продемонстрованої доказової бази створює і сумніви щодо її наявності.

Здійснення терористичної діяльності є досить гучним звинуваченням, яке, на моє глибоке переконання, повинно підтверджуватись саме рішенням суду та вводитись за наявності достатньої доказової бази для цього.

В інших випадках, хоча формально введення санкцій і буде відповідати Закону України "Про санкції", водночас воно буде суперечити принципу справедливості та може створити небезпечним прецедент, спираючись на який фактичне звинувачення в тероризмі, без подальших реальних намірів здійснення досудового розслідування, будуть продовжувати отримувати й інші громадяни України".

Новини партнерів

Аваков просить НБУ випустити пам'ятну монету: кого на ній зобразять
У Харкові після трьох місяців лікування померла жінка, яку зніс іноземець на “острівці безпеки”