Мінус 4 млрд грн на освіту: екс-глава МОН пояснила, хто зі студентів постраждає найбільше

Мінус 4 млрд грн на освіту: екс-глава МОН пояснила, хто зі студентів постраждає найбільше
Ексклюзив
Читать на русском

За словами Лілії Гриневич, скорочені видатки у майбутньому компенсуватимуться із місцевих бюджетів.

Рішення влади про скорочення видатків на 4,1 мільярди гривень із Державного бюджету на освіту свідчить про пріоритетність фінансування. Як наслідок, кількість державного замовлення в Україні зменшиться, а це означає, що більше дітей та їх батьків змушені будуть платити за навчання в університеті.

Про це в коментарі редакції APnews розповіла екс-міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

"Звісно, що таке рішення показує пріоритети. На щось треба було шукати гроші, і вирішили ці гроші забрали з освіти, хоча цей бюджет і так був під великим питанням.

Тобто, навіть те, що було в першому читанні, ми бачимо, що розуміючи ситуацію з коронавірусом і ті виклики, які він несе для системи освіти…Хоча, наприклад, була запропонована, і вперше прислухалися, субвенція, пов'язана із наслідками ковіду для системи освіти. Але на неї було закладено лише 1 мільярд гривень, що, очевидно не покриває тих потреб, які є у системи освіти", - констатувала екс-глава Міносвіти.

За словами Лілії Гриневич, скорочені видатки у майбутньому компенсуватимуться із місцевих бюджетів, створюючи для них додаткові навантаження.

"Замість того, щоб туди додати, зняли 4,1 мільярди. Якщо проаналізувати цих 4,1 мільярди, то забрано саме з видатків на освітню субвенцію орієнтовно 3 мільярди.

Що це означає? Це означає, що хочеться за рахунок місцевих бюджетів компенсувати заробітну плату освітян. Ця освітня субвенція – фактично, це субвенція на оплату праці педагогічних працівників, і скорочуючи її майже на 3 мільярди гривень, ці гроші потім будуть компенсуватися з додаткових видатків місцевих бюджетів.

Інші програми МОН скорочені на 1,2 млрд грн.

Примітно, що це ще торкнулося Національного агентства забезпечення якості вищої освіти, освітнього омбудсмена, Українського центру оцінювання якості освіти. Це – незалежні інституції, які фактично займаються контролем якості освіти, дотриманням прав у світі. І саме у них скорочені бюджеті.

Очевидно, що дуже прикро, тому що так само є низка програм, яким би треба було збільшити фінансування, але цього не відбувається.

Тобто, у сфері професійно-технічної освіти відбулося також відбулося скорочення коштів на навчально-практичні центри, тому що нам треба інфраструктуру проф. тех. освіти модернізувати, і ми почали цю програму робити ще 5 років тому", - пояснила нам колишній міністр освіти.

Екс-глава МОН нам також пояснила, що скорочення фінансування на освіту "вдарить" по державному замовленню у вищих навчальних закладах України. Таким чином, збільшиться кількість студентів, які будуть змушені навчатися на "контракті", і, відповідно, платити за навчання.

"Крім того, якщо подивитися на це скорочення бюджету, без сумніву торкнулося державного замовлення. Якщо це все торкається державного замовлення, наприклад по підготовці кадрів у вищій освіті на 861 мільйон, то що це означає? Це означає, що менша кількість дітей зможуть вчитися за кошти держави. Вони змушені будуть навчатися за власні кошти, тому, звісно, це дуже погана ознака", - підсумувала Лілія Гриневич.

Нагадаємо, як раніше в коментарі APnews заявляла екс-глава МОН Лілія Гриневич, навчання у школі з 5 років - українське ноу-хау, що відбере у дітей дитинство.

Новини партнерів

Пекельний мороз або сніжна відлига. Що буде з погодою на Новий рік в Україні - прогнози синоптиків
Партія угорців покинула засідання Закарпатської облради через обшуки СБУ: відео