Мінімальний гарантований дохід від держави: що це таке та чи спрацює в Україні

Мінімальний гарантований дохід від держави: що це таке та чи спрацює в Україні
Ексклюзив
Читать на русском

Редакція APnews розбиралася, що таке ГМД, чи є він в інших країнах і що означає для України його введення

Український уряд має намір внести зміни в соціальну політику - впровадити гарантований мінімальний дохід громадян (ГМД), який має виплачувати держава. Плани ввести подібну соціальну гарантію в Україні підтвердив і міністр фінансів Сергій Марченко.

Дане рішення є пропозицією однією з пропозицій Міжнародного валютного фону в рамках нової програми, за якою вже отримала один транш. За словами директор прес-офісу Фонду Джеррі Райс, перший перегляд орієнтовно має відбутися вже у вересні. Після того, як представники Фонду оцінять виконання Україною умов програми, буде визначена дата наступного траншу.

Редакція APnews розбиралася, що таке ГМД, чи є він в інших країнах і що означає для України його введення

Що таке гарантований мінімальний дохід

ГМД - це всього лише ще форма соціального забезпечення громадян України, яка передбачає певний мінімум фінансового забезпечення з боку держави або місцевої влади. Фактично це фінансова допомога всім повнолітнім.

Метою виплат гарантованого мінімального доходу є підтримка населення, поліпшення соцпідтримки та, отже, життя громадян, щоб вони могли спокійно вирішити де і ким хочуть працювати, чи хочуть вони працювати або хочуть вчитися, але не багато країн можуть собі це дозволити.

Відповідно до досвіду країн, де застосовується ГМД, кошти виплачуються:

  • безпосередньо без податків;
  • не залежить від доходів людини;
  • незалежно від наявності роботи.

Позитивна сторона питання:

  • прозорість надання ГМД;
  • простота обслуговування;
  • фінансова страховка для населення в будь-який момент, а відповідно захист в будь-який непередбаченої несприятливої ​​ситуації;
  • скорочення рівня бідності;
  • надання більшої свободи;
  • тимчасове зростання доходів населення.

Мінуси ГМД:

  • громадяни втрачають необхідність працювати та стають більш пасивними;
  • питання змісту громадян повністю лягає на плечі держави та збільшується навантаження на економіку;
  • призводить до ще більшого розшарування суспільства;
  • скорочення дохідної частини бюджету країни.

Як це працює в інших країнах

Про впровадження ГМД говорять у багатьох країнах, але просвіти експеримент ризикнули не всі та лише одиниці проводили його на державному рівні. Найчастіше впровадженням ГМД займалися окремі організації для збору та аналізу інформації про вплив гарантованого доходу на людей і їх діяльність.

Так, у 2017 році подібний експеримент вирішила провести Фінляндія - протягом двох років щомісяця дві тисячі безробітних громадян у віці від 25 до 58 років гарантовано отримували 560 євро.

За даними фінського бюро соціального забезпечення населення Kela, ГМД поліпшив добробут безробітних, але не вплинув істотно на їх працевлаштування. При цьому їх психологічний і фізичний стан було краще, ніж у контрольної групи, яка отримувала звичайне допомогу з безробіття. Крім того, за підрахунками, дефіцит бюджету може зрости на 5% ВВП.

Також спробувала впровадити таку систему підтримки громадян і Канада. У 2017 році в агломераціях Ліндсей, Гамільтон і Тандер-Бей Провінції Онтаріо для 4000 непрацюючих канадців протягом трьох років повинні були виплачувати до 16 989 канадських доларів на рік, пари отримували до 24 027 канадських доларів, а інваліди до 6000 канадських доларів. У червні 2018 року нова влада скасувала проект.

Згідно аналізу університет МакМастер, всі отримувачі виплат повідомили про позитивні зміни: фізичних, психологічних, стабільності житла, фінансового становища, відносин, у трудовій діяльності та інші. При цьому багато хто став рідше відвідувати відділення швидкої допомоги, які виділяються кошти позитивно вплинули на рівень життя, почуття власної гідності і надію на краще. Частина канадців змінили роботу на більш високооплачувану і більш безпечну.

Індія також провела подібний експеримент над 60000 жителів штату Мадхья-Прадеш, який отримували виплати протягом півтора років. Гроші витрачалися на повноцінне харчування, ремонт та облаштування житла, медичне обслуговування дітей, а також покращилося становище інвалідів.

Іран вважається першою у світі країною, яка встановила гарантований мінімальний дохід для всіх громадян ще у 2011 році в розмірі 40 доларів, але скасували субсидії на нафту і хліб. Згідно з доповіддю у 2017 році, люди не перестали працювати, як це стверджують противники ГМД, а навпаки стали проявляти більшу активність в деяких сферах.

Наймасштабніший експеримент у 2017 році стартував в Кенії, де близько 6000 осіб повинні отримувати протягом 12 років близько 22,5 доларів в місяць. Загальна сума витрат повинна була скласти понад 30 мільйонів доларів. Дослідники зіткнулися з відмовою місцевих жителів брати гроші, але деякі жінки змогли відмовитися від важкої праці.

Італія в березні 2019 року спробувала ввести фактично повноцінний гарантований дохід. Так, кожен малозабезпечений може подати заявку на допомогу в 780 євро, але при цьому він зобов'язаний шукати роботу, крім пенсіонерів

Також мінімальний гарантований дохід застосовує Латвія. Тут з 1 січня поточного року розмір виплат збільшили з 53 до 64 євро в місяць на одну людину - це головна підтримка для людей, які не мають ніяких доходів або мають дуже низький дохід. При цьому розмір допомоги розраховується як різниця між встановленим рівнем ГМД для кожного члена сім'ї та загальним доходом сім'ї.

ГМД і Україна

Гарантований мінімальний дохід хороший метод підтримки громадян в країнах, де низький рівень бідності та є профіцит бюджету. Що ж тоді чекає Україну?

За даними Мінфіну, за станом на березень 2020 року сукупний борг держави склав 80,38 мільярда доларів, з яких зовнішній борг - 40, 34 мільярди доларів і внутрішній - 30,53 мільярда доларів.

За даними Держслужби зайнятості, станом на 16 квітня кількість безробітних, зареєстрованих в центрах зайнятості, становить 400 900 осіб, що на 86 500 або на 27% більше, ніж минулого року - на 16 квітня 2019 року кількість безробітних становила 314 400 осіб. При цьому з початку карантину - з 12 березня - як безробітні зареєструвалося 89 200 безробітних.

Згідно з даними Міністерства соціальної політики фактичний прожитковий мінімум в березні на одну особу становив 3795 гривень, для дітей до шести років - 3549 гривень, для дітей від 6 до 18 років - 4358 гривень, для працездатних осіб - 3931 гривня, а для осіб, які втратили працездатність, - 3217 гривень.

У відомстві стверджують, що за підсумками поточного року рівень бідності досягне 45%, що на 6,5% вище, ніж у 2019 році. Згідно з моніторингом показників бідності за дев'ять місяців минулого року свідчить про позитивну динаміку. Так, рівень бідності становив 41,4% проти 45% у відповідному періоді 2018 року.

У свою чергу ЮНІСЕФ оприлюднив не надто райдужний прогноз, який передрікає зростання рівня бідності в Україні.

"Згідно з менш загрозливим сценарієм кількість осіб, що живуть в бідності, збільшиться на 6,3 мільйона, включаючи 1,4 мільйона дітей, тоді як за більш загрозливим сценарієм цей показник збільшиться на 9 млн, включаючи 1,8 мільйона дітей", - зазначено в доповіді.

При цьому зазначено, що найбільш вразливими категоріями громадян є багатодітні сім'ї, одинокі батьки з дітьми, родини з дітьми до трьох років, самотні пенсіонери у віці від 65 років

Спроба за копійки купити соцпільги

Економіст Олексій Кущ пояснив, як в Україні хочуть впроваджувати гарантований мінімальний дохід.

"Тема гарантованого соціального доходу - це своєрідний таран, яким будуть пробивати дірки в соціальній політиці держави. Вони хочуть його вводити в кілька етапів. На першому етапі хочуть визначити величину ГМД, а потім будуть дивитися скільки людина його отримують. Це буде більш актуально для пенсіонерів. Буде встановлено певний рівень гарантованого доходу, який буде включати монетизацію деяких пільг, наприклад проїзду. на другому етапі хочуть включити субсидію на комунальні послуги. Таким чином, держава за допомогою якихось доплат підтягує людини до гарантованого соціального доходу, але громадянин більше не має ніяких претензій до держави в питанні якихось соціальних пільг, субсидій. Це така спроба держави купити за копійки ту потужну надбудову соціальних пільг, яка на сьогодні існує ", - розповів експерт.

За його словами, якщо введуть ГМД в Україні, то список соціальних пільг буде згрупований та монетизованим в дуже незначній мірі.

"Введення ГМД - на одній чаші вагою йде демонтаж громіздкою надбудовою соціальних пільг, а на іншій чаші ваг - соціально гарантований дохід, а це будуть копійки, які нічому не відповідають. Таким чином, якщо людина заробляє більше, ніж ГМД, то на одному з етапів реформи він не буде претендувати на якісь пільги, тому що у нього гарантований соціальний дохід. Це і є латвійська модель. Держава зобов'язується підтягти доходи громадянина до гарантованого соціального рівня, але при цьому вона не зобов'язана більше нічим", - пояснив Кущ.

При цьому він вказав, що такими методами бідність побороти неможливо.

"Бідність в Україні цим не побореш, тому що бідні країни не мають ресурсів, яких достатньо було б, щоб перемогти бідність, виплачуючи людям досить великий гарантований дохід. В розвинених країнах люди не хочуть отримувати ГМД, вони хочуть заробляти. Наприклад, Швейцарія відмовилася від подібних виплат на референдумі, в Фінляндії виплачували гарантований дохід, але потім відмовилися, потім що це веде не до перемоги над бідністю, а до її посилення, тому що це демотивує людини працювати. В країнах, що розвиваються це може і могло б якимось чином вплинути , але у них немає коштів для виплат", - зазначив економіст.

Крім того, за його оцінками, в Україні необхідно змінити підхід до нарахування пільг.

"В Україні соціальні пільги мають знеособлений характер, і вони визначаються до якоїсь фокус-групи пільговиків, при цьому людина на рахунках може мати мільйони. На Заході інший підхід - індивідуальний - чи дійсно ти потребуєш в цих грошах. Друга наша проблема - відсутність реальних реєстрів пільговиків. через це держава не може провести верифікацію, а значить не може виключити мешканців дорогих особняків або одержувачів високого доходу", - вказав Кущ.

Також він вважає, що ідея гарантованого мінімального доходу не підходить для українських реалій.

"Ідея гарантованого соціального доходу абсолютно неадекватна для нас. Україні необхідно відштовхуватися від індивідуального доходу на одне домогосподарство, тому що одна людина може отримувати високу зарплату, але містити багато рідних на неї і його дохід буде менше, ніж у сім'ї, де працюють дві людини та отримують дохід менше. Крім того, Україні треба йти від щомісячного показника і переходити на середньорічний для виявлення сімей, які потребують підтримки держави ", - підсумував експерт.

Ідея введення гарантованого мінімального доходу в цілому не погана, щоб підтримати бідне населення якийсь час з тим розрахунком, що надалі людина зможе виправити своє фінансове становище, але для країн, які мають профіцит бюджету та низький рівень бідності. В українських же реаліях ефективно впровадити подібну систему вкрай складно, адже навіть в економічно розвинених країнах тривале її застосування призводило до зростання бідності в країні.

Новини партнерів

У Кривому Розі сталася пожежа на центральному ринку: знищено 22 павільйони
У Дніпрі під час затримання підозрюваного загинув поліцейський

Найпопулярніше за тиждень