Мінфін України знову почав продавати держоблігації. Що це означає для економіки країни

Мінфін України знову почав продавати держоблігації. Що це означає для економіки країни
Ексклюзив
Читать на русском

Те, що Мінфін має намір залучати додаткові кошти свідчить про досить складне фінансове становище держави і бюджету.

Два тижні тому Міністерство фінансів України заявило, що сформувано достатній запас фінансової ліквідності для того, щоб комфортно пройти несприятливий період на внутрішньому ринку капіталу. При цьому, у Мінфіні запевнили, що своєчасно і в повному обсязі виконують свої фінансові зобов'язання.

Наразі стало відомо, що Мінфін призначив на вівторок три аукціони з розміщення облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), проте є сумніви щодо того, чи відбудуться ці аукціони.

Про це в ексклюзивних коментарях APnews сказали експерти з економічних питань Віктор Суслов і Олег Пендзин.

Суть цього процесу в тому, що люди купують облігації і таким чином дають свої гроші в борг компанії, розраховуючи отримати певний дохід. Повна сума, терміни і розмір виплат цього доходу, як правило, відомі під час купівлі. Можливість заздалегідь оцінити свою вигоду - це те, чим облігація відрізняється від інших цінних паперів.

"Досить тривалий період традиційні аукціони з продажу своїх цінних паперів Мінфін не проводив. Мотивували це тим, що немає попиту на ці папери і дійсно - попиту не було.

В цілому, призначення аукціону може свідчити про те, що в уряду, і це дійсно правда, на тлі бюджетної кризи, вкрай висока потреба в грошах, а отже і в запозиченнях.
Залучити гроші можна в тому числі і за рахунок продажу державних цінних паперів.

Те, що Мінфін має намір залучати додаткові кошти свідчить про досить складне фінансове становище держави і бюджету. Податкові надходження падають через карантинні заходи і через те, що економіка в Україні зупинена", - наголосив Віктор Суслов.

За словами експерта, нерезиденти, які купували облігації минулого року, однозначно не будуть робити це зараз, враховуючи економічну ситуацію в країні.

Нерезиденти – це юрособи, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

"У минулому році дуже багато нерезидентів купили цінні папери, номіновані в гривні на суму близько 5 мільярдів доларів. Це були основні покупці. Хто буде купувати зараз?

Я думаю, що нерезиденти не будуть купувати цінні папери однозначно.

Є законодавчі зміни останнім часом, які дозволяють в кінцевому рахунку викуповувати і Національному банку ці папери. Він не буде купувати прямо, але, можливо, зараз будуть викуповувати облігації українські комерційні банки на ті кредити рефінансування, які їм надасть НБУ. Потім вже Нацбанк зможе у банків викуповувати ці цінні папери.

На нерезидентів розраховувати не варто, це однозначно. Точно також, як зайвих грошей і у українських банків зараз немає, тому в кінцевому рахунку все одно, коли все це відбудеться, ми будемо шукати участь Національного банку, як кінцевого покупця цих паперів або принаймні, установи, яка оплатить покупку цих паперів", - зазначив Суслов.

В той же час, економічний експерт Олег Пендзин має сумніви щодо того, що аукціони, які запланував Мінфін, взагалі відбудуться.

"Оскільки попередні аукціони не відбулися, тому що не було жодного бажаючого придбати ті облігації, у мене є дуже великий сумнів, що їх вдасться продати на цей раз.

Мінфін може призначати які-завгодно аукціони, але якщо не буде бажаючих купити облігації, то навряд чи з цього щось вийде", - наголосив Пендзин.

За словами економіста, Міністерству фінансів доведеться шукати запозичень до тих пір, поки Міжнародний валютний фонд не погодиться надати транш Україні.

"На сьогодні є достатньо активні розмови з приводу необхідності проведення перемовин про реструктуризацію наших боргів. Були певні сили, які взагалі говорили про дефолт. Чи буде в цих умовах якийсь фінансовий спекулянт, який прийде в Україну купувати українські облігації? Це нереальна річ.

У Мінфіну на сьогоднішній момент немає іншого шляху, крім як шукати запозичення доти, доки МВФ не підписав з Україною програму. Ситуація буде дуже важкою і навряд чи ми зможемо знайти на стороні будь-які кошти позики", - резюмував експерт.

Раніше APnews повідомляв, скільки Україна буде відновлювати економіку після пандемії.

В Bellingcat назвали им'я ключового фігуранта у справі MH17
Верещук: інформація про відкликання подання на призначення Саакашвілі - фейк

Новини партнерів