"Спадщина" СРСР. Інфекціоніст пояснив, чому хворі туберкульозом у небезпеці через "стратегію" уряду

"Спадщина" СРСР. Інфекціоніст пояснив, чому хворі туберкульозом у небезпеці через "стратегію" уряду
Ексклюзив
Читать на русском

Україна системно не готова до оптимізації медзакладів.

Уряд схвалив оптимізацію протитуберкульозних лікарень по Україні. Реалізація ініціативи, відповідальність за яку була покладена на чинного головного санлікаря України Віктора Ляшка, повинна була, як мінімум, розпочатися у 2019 році. Зараз в нашій країні налічується 649 протитуберкульозних медзакладів. Після реалізації стратегії залишаться десятки.

Редакція APnews поспілкувалась з головою Національної експертної групи з інфекційного контролю Андрієм Александріним, щоб з'ясувати, чи зростуть шанси України стати більш успішною у боротьбі з туберкульозом.

За словами інфекціоніста, велика кількість протитуберкульозних медзакладів існують в Україні як своєрідна "спадщина" Радянського Союзу, але вони не дають належного результату.

"Я це підтримую. Сьогодні почався міжнародний тиждень правильного використання протимікробних препаратів, і якраз Україна займає перше місце в світі за виявленням широкої лікарської стійкості до туберкульозу.

У нашій країні всі протитуберкульозні медичні заклади є головною причиною розвитку мультирезистентного туберкульозу, тому до тих пір, поки протитуберкульозні установи не будуть відповідати міжнародним вимогам інфекційного контролю - їх величезна кількість в нашій країні, як спадщина Радянського Союзу, привносять в боротьбу з туберкульозом тільки щорічні погіршення, і подорожчання епідемії туберкульозу", - заявив Александрін.

Як нам пояснив лікар-інфекціоніст, ідея оптимізувати заклади, де лікуються хворі на туберкульоз люди, може бути результативною, однак лише в теорії, тому що на даний момент Україна системно не готова до таких змін.

"На жаль, наш уряд постійно проявляє непослідовність у своїх діях. Однозначно, рішення щодо туберкульозу - це переведення на первинну ланку, до сімейних лікарів і ніяких проблем не буде, але для цього повинні бути створені умови, проведено навчання, ми повинні чітко розмежувати етапи виявлення туберкульозних хворих, щоб вони не інфікували інших пацієнтів при наданні медичної допомоги. Наприклад, щоб вони не знаходилися в одній черзі з іншими пацієнтами на первинній ланці.

Однозначно, я таку стратегію підтримую, але знаю не з чуток, що поки держава системно не підготувалося.

Більш того, держава постійно бере гроші у Глобального фонду з ВІЛ, СНІД, туберкульозу, і Україна повинна була з 2019 року взяти на себе повністю зобов'язання і ця система вже повинна була у нас працювати. За цю систему, до речі, відповідав нинішній головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, і несерйозність ставлення до цієї проблеми, потурання призводить до того, що ми "втрачаємо обличчя", - наголосив Александрін.

На запитання, чи є ймовірність збільшення статистики хворих і померлих від туберкульозу, внаслідок масового закриття медзакладів, лікар відповів:

"Це залежить від багатьох причин. У Радянському Союзі непогано була організована протитуберкульозна допомога, коли була велика кількість тубзакладів, санаторіїв і так далі. Але ми ж розуміємо, що на сьогоднішній день "система Семашко" не спрацює, тому що вона мала на увазі досить стійке фінансування, у великому обсязі. На сьогоднішній день - добре, якщо на 5% від ВВП вийдемо, система охорони здоров'я ніяк не може "вибити" (ред. – достатнє фінансування)".

Він також зазначив, що на сьогоднішній день підтримка всіх 649 протитуберкульозних закладів в нашій країні є нереальною.

"Також "система Семашко" і велика мережа протитуберкульозних установ мали місце бути до 1990 року, поки у нас не почала формуватися екзістентность до туберкульозу, стійкість до протитуберкульозних препаратів.

Є таке "золоте правило" інфекційного контролю: якщо в одній палаті два і більше хворих пацієнтів, які виділяють бактерії туберкульозу, ніякі дорогі заходи з інфекційного контролю не будуть ефективними.

Якщо держава доведе до кінця логіку надання медичної допомоги хворим на туберкульоз на первинній ланці, якщо за це, як планувалося раніше, буде додаткове фінансування "первинки", так званих медико-санітарних команд, в які входять не тільки лікар і медсестра, але ще і соціальний працівник, то сенс у всьому цьому є.

Стратегічно це все правильно, але питання в тому, передбачили вони фінансування, тому що з боку міжнародних спонсорів швидше за все фінансування не буде", - наголосив Андрій Александрін.

Як повідомляв APnews, в Україні можуть закрити сотні лікарень для хворих туберкульозом.

Новини партнерів

У московському ковід-госпіталі прогримів вибух, десятки заражених евакуювали
У Запоріжжі потяг зніс підлітка, який слухав музику в навушниках

Найпопулярніше за тиждень