КСУ не стане скасовувати "закон про землю", навіть якщо він прийнятий з порушенням регламенту ВР

КСУ не стане скасовувати "закон про землю", навіть якщо він прийнятий з порушенням регламенту ВР
Ексклюзив
Читать на русском

Ряд нардепів поставили під сумнів законність прийняття цього документа.

Верховна Рада в ніч з 30 на 31 березня у другому читанні прийняла законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". В народі - "закон про землю", сенс якого - відкрити ринок землі та дати можливість українцям її продавати. Всього документ підтримали 259 народних депутатів.

Не обійшлося і без казусів і фарсу:

  • було явне порушення регламенту представниками "Слуги народу";
  • скандали та емоції;
  • 4000 тисяч правок від народних депутатів від "Опозиційної платформи - За життя" Нестора Шуфрича і Наталії Королевської, по кожній з яких, вони, для затягування часу, хотіли висловитися;
  • блокування і спроба саботажу засідання.

В результаті всіх цих процесів, ряд нардепів поставили під сумнів законність прийняття цього документа.

Станом на 31 березня, депутати вже зареєстрували в парламенті п'ять проектів постанов про скасування прийнятого закону.

Редакція APnews розбиралася, чи дійсно дії парламентаріїв порушували Конституцію і які можуть бути наслідки.

На думку українського конституціоналіста Сергія Панасюка, Конституційний суд України не стане розглядати питання про конституційність закону про "ринок землі" або процедури його прийняття, якщо немає порушення самої Конституції. Він підкреслив, що порушення регламенту Верховної Ради не є причиною для визнання закону неконституційним.

"Якщо навіть можна причепитися до якихось процесуальних нюансів, то вони не мають ніякого подальшого розвитку в плані Конституційного суду, тому що КСУ розглядатиме документ в контексті порушення положень Конституції. Якщо згадаємо рішення КСУ щодо закону "Ківалова-Колесніченка", то воно стосувалося саме порушень конституційних вимог про необхідність особистого голосування депутатами. Але саме по собі порушення Регламенту Верховної Ради не є порушенням Конституції", - зазначив юрист.

При цьому він нагадав, що парламент неодноразово не дотримався регламенту і норми Основного Закону, але це не завадило визнати прийняті документи конституційними.

"На моє глибоке переконання, депутатам абсолютно все одно на регламент і законодавчу техніку. Коли зручно вони кажуть, що опоненти порушили регламент, коли зручно - регламент неконституційний і його виконувати немає сенсу. По-моєму, 80% законодавчих актів, в тому числі змін до Конституції, так чи інакше порушували процедуру або інші вимоги регламенту, і досить часто конституційну процедуру і саму Конституцію, але всі вони "працюють" та ми по ним живемо. При цьому багато з них визнані конституційними", - зазначив Панасюк.

При цьому він вказав, що в профільних комітетах показово не враховують рекомендації та зауваження КСУ.

"Конституціоналісти зараз як будівельники кораблів в пустелі. Ми будувати кораблі вміємо, аналіз якості кораблів даємо, а сенсу ніякого, тому що в пустелі ними не користуються ... Таке відчуття, що закони приймають за принципом "аби було"..."понаприймали", а там подивимося, як буде. Зараз тільки ледачий політик, мабуть, який "не в частці" не почне кричати про порушення ... з тих обґрунтувань, які я чув і читав, можна стверджувати, що вони надумані, "висмоктані з пальця", спотворюють суть конституції або некоректно трактують рішення КСУ. А якби порушений тільки Регламент Верховної Ради, на моє глибоке переконання, Конституційний суд не стане це розглядати, бо немає прямих порушень норм, запропонованих Конституцією", - пояснив експерт.

Крім того, Панасюк вважає, що постанови, які подали до Верховної Ради про скасування закону про ринок сільськогосподарських земель, фактично не маю подальшої перспективи.

"Суть в тому, що вони намагаються перевернути з ніг на голову положення Конституції та рішення КСУ від 2002 року. Автори намагаються вказати, що незаконно і неконституційно було голосування, тому що в момент голосування не були присутня "потрібна" кількість депутатів. Вони намагаються пояснити, що якщо депутати не голосують "за", то як мінімум вони повинні знаходитися в залі. Дійсно КСУ вказував на те, що депутат повинен перебувати в залі засідань - це частина його роботи, і для прийняття рішень потрібна певна кількість депутатів, але нічого КС не говорив про те, що якщо в залі не було депутатів, коли голосували за поправку і вона "не пройшла", то це призведе до неконституційності закону ... Це фактично перекручення положень Конституції та практики КСУ, тому перспективи у таких постанов дуже низькі", - підсумував юрист.

Мер одного з міст Тернопільської області заразився коронавірусом
Ринок землі за кордоном: чому Україна поки не може претендувати на європейську модель землеобігу

Новини партнерів